Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада
Борщівський район, Тернопільська область

На обговорення громади - проект Статуту Скала-Подільської ОТГ

Статут Скала-Подільської об’єднаної територіальної громади

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.

1. Скала-Подільська територіальна громада є об’єднаною громадою територіальних громад населених пунктів сіл Нивра, Залуччя, Турильче, Вербівка, Підпилип’я, Іванків, Гуштинка, Бережанка, Трійця, Гуштин, Лосяч

2. Адміністративним центром територіальної громади  є смт.Скала-Подільська .

3. Скала-Подільська ОТГ – загальна площа 149,9 км2, населення 10 600 чол.

4. Структура власності земельного фонду

 

Структура земельного фонду:

  • земель державної та комунальної власності – 6577,09 га;
  • земель приватної власності – 8321,69 га;
  • земель сільськогосподарського призначення – 10961,24га;
  • земель лісового фонду – 2669,82 га;
  • земель водного господарства – 209,26 га;

5. Чисельність мешканців: смт. Скала-Подільська – 4565, с. Гуштин – 513, с. Іванків – 1678, с. Бережанка – 231, с. Гуштинка – 396, с. Трійця – 47, с. Лосяч – 1095, с. Нивра – 749, с. Залуччя – 168, с. Турильче – 698, с. Вербівка – 185, с. Підпилипп’я – 76.

6. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади: кількість дошкільних закладів – 6, кількість дітей в дошкільних закладах – 283, кількість загальноосвітніх навчальних закладів – 7, кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах – 822, кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах – 153.

7. Медичні заклади: Скала-Подільське ТМО – 32 працівників, Іванківська АЗПСМ – 5 працівників, Бережанська ФАП – 1 працівник, ФАП с.Трійця – 1 працівник, Гуштинська АЗПСМ – 11 працівників, Ниврянська ФАП – 5 працівників, ФАП с. Турильче – 3 працівники, ФП с. Вербівка – 2 працівники, ФП с. Підпилип’я – 2 працівники, ФАП с. Лосяч – 3 працівники.

8. Заклади культури: Скала-Подільський Будинок культури, Будинок культури с. Турильче, Будинок культури с. Лосяч, клуб с. Вербівка, клуб с. Підпилип’я, клуб с. Гуштин, клуб с. Іванків, клуб с. Бережанка, клуб с. Нивра, клуб с. Залуччя, клуб с. Гуштинка, клуб с. Трійця, Музична школа, Музей.

 

 

 

Стаття 2. Географічне розміщення

 

Скала-Подільська територіальна громада межує з: південного заходу - Борщівською ОТГ, півночі - Колиндянською громадою, сходу - Гуківською ОТГ Хмельницької області.

 

 

Стаття 3. Короткі історії населених пунктів об’єднаної територіальної громади

 

Селище міського типу Скала-Подільська

Селище міського типу, цент ОТГ селищної ради. Колишні назви – Скала, Скала-над-Збручем (до 1940 р.). Розташована на правому березі р. Збруч – лівої притоки р. Дністер за 12 км від районного центру. Назва пішла від скелястого берега Збруча. Територія – 1,5 кв. км. Населення – 4251 особа (2014 р.). Дворів – 1250. Відоме з 1210 року, вважають що вже тоді тут була дерев’яна фортеця, зруйнована під час монголо-татарської навали. У 1447 р. місто стало центром Скальського староства. На території селища є парк (площа 11 га), який належав графові Голуховському. Діють дві школи, Будинок культури, поліклініка, швидка допомого, дві бібліотеки, музей, Дитячий парк.

 

Село Гуштин

Село, цент сільської ради, колишня назва Кустин. Гуштин розташований на вододілі рік Збруч (ліва притока Дністра) і Циганки (ліва притока р. Нічлава) за 8 км до  центру ОТГ і 8 км до залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 2,28 кв. м. Населення – 493 особи (2014 р.). Дворів – 181. Є припущення, що населений пункт виник у 14 ст. Діють ЗОШ І-ІІ ст., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, музей хліба, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, торгові заклади, ПАП «Дзвін».

 

Село Лосяч

Село, центр сільської ради, розташоване на правому березі р. Циганка (ліва притока Нічлави) за 10 км. до  центру ОТГ та 10 км. до залізничної станції Скала-Подільська. Через село проліг автошлях Бучач – Скала-Подільська. Територія – 4,4 кв. км. Населення – 1082 особи (2014 р.). Дворів – 362. Відоме від 1540 р. у центральній частині села стояла 400-літня церква, збудована зі стовбурів товстих дубів. 1880 р. село у володінні графа Глуховського.

На сьогодні діють: ЗОШ І-ІІ ст., дитячий садок, Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниці.

 

Село Іванків

Село, цент сільської ради, якій підпорядковані села: Бережанка, Трійця і Гуштинка. Розташоване на березі потічка Симець, що впадає в Збруч (ліва притока Дністра) за 4 км. від  центру  ОТГі 4 км. від залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 6,74 кв. км. Населення – 1501 особа (2014 р.). Дворів – 517. Відоме від 1576 року.

Діють церква, ЗОШ І-ІІІ ст., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, торгові заклади. На околиці села проростає ліс – пам’ятка природи «Подільська бучина».

 

Село Бережанка

Село підпорядковане Іванківській сільській раді. Розташоване на правому березі річки «Збруч» за 5 км. від  центру ОТГ. Територія – 1 кв. км. Населення – 163 особи (2014 р.). Дворів – 76. Село відоме з 1548 р.

Є костел Пресвятої трійці, діють церква, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт.

 

Село Трійця

Село підпорядковане Іванківській сільській раді. Розташоване на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра) за 8 км. від  центру ОТГ і 8 км. від найближчої залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 0,57 кв. км. Населення – 37 осіб (2014 р.). Дворів – 24.

Діють: клуб, фельдшерський пункт, є церква Івана Хрестителя перебудована з костелу.

 

Село Гуштинка

Село, підпорядковане Іванківській сільській раді. Розташоване поблизу р. Збруч за 5 км. від  центру ОТГ та 5 км. від найближчої залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 1,5 кв. км. Населення – 346 осіб (2014 р.). Дворів – 128. Вперше письмово згадане у 1711 р.

Сьогодні у селі працюють клуб, бібліотека і магазин. Зараз село входить до Скала-Подільської об’єднаної територіальної громади.

 

Село Турильче

Село, центр сільської ради якій підпорядковані села Вербівка та Підпилип’я. До села належать хутори Кольонія і Пукляки. Розташоване за 15 км. від  центру ОТГ і 10 км. до залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 3,96 кв. км. Населення – 685 осіб (2014 р.). Дворів – 274. Перша письмова згадка – 1462 р.

На сьогодні працюють ЗОШ І-ІІ ст., Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торгові заклади.

 

Село Вебівка

Село підпорядковане Турильченській сільській раді. Розташоване на річці «Збруч» (ліва притока Дністра) за 13 км. до  центру ОТГ і 13 км. від найближчої залізничної станції Скала-Подільська. Територія – 067 кв. км. Населення – 187 осіб (2014 р.). Дворів – 84. Село згадане в документах за 1785-1788 рр.

Сьогодні у Вербівці діють церква Святого Дмитрія, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт.

 

Село Підпилип’я

Село, підпорядковане Турильченській сільській раді. Розташоване на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра) за 11 км. від  центру ОТГ і 10 від найближчої залізничної станції Вовківці - Турильче. Територія – 0,98 кв. км. Населення – 79 осіб (2014 р.). Дворів – 44. Перша письмова згадка 1943 р.

Є церква святого Антонія, діють клуб, фельдшерський пункт. Зараз село входить до Скала-Подільської об’єднаної територіальної громади.

 

Село Нивра

Село, центр сільської ради, якій підпорядковане с. Залуччя. Колишня назва Нівра. До села належав хутір Довгий Лан. Розташоване на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра) за 19 км. від  центру ОТГ і 5 км. до залізничної станції Гермаківка. Територія – 4 кв. км. Населення – 724 особи (2014 р.). Дворів – 264. Письмова згадка про село – 1500 р.

В селі діють ЗОШ І-ІІ ст., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, цегельний завод, електричний млин, торгові заклади, чотири фермерські господарства.

 

Село Залуччя

Село, підпорядковане Ниврянській сільській раді, колишня назва – Залуче. Розташоване на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра) за 17 км. від  центру ОТГ і 16 до найближчої залізничної станції Гермаківка. Територія – 1,37 кв. км. Населення – 167 осіб (2014 р.). Дворів – 72. Письмова згадка – 1494 р.

Діють клуб, бібліотека, фельдшерський пункт. Поблизу села є мішаний ліс карстова печера довжиною 39 м.

 

Стаття 4. Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді

 

1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

2. У своїй діяльності селищна рада, селищний голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:

1) Максимальної ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

2) Сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

3) Екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;

4) Системності - кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі;

5) Відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;

6) Громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;

7) Єдності – всі рішення, що приймаються  мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно  впливати на розвиток усіх поселень , що входять до складу громади з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади. .

3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.

 

Стаття 5 . Система місцевого самоврядування у громаді

 

1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.

2. Носієм права місцевого самоврядування є Скала-Подільська об’єднана територіальна громада, яка включає усіх жителів населених пунктів, що входять до складу громади.

3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:

1)  селищна  рада;

2) голова громади -  селищний голова;

3) виконавчі органи громади – виконавчий комітет  селищної ради.

4) старости населених пунктів – Нивра, Турильче, Іванків, Гуштин, Лосяч.

4. В територіальних одиницях, за рішенням ради громади можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.

В територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.

5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються законами України, цим статутом та рішеннями селищної ради, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.

 

Стаття 6 . Об’єднання та асоціації

 

1. Селищна рада (далі - Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.

2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.

 3.  Рада, селищний голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад(муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій .

 

Стаття 7 . Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями

 

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах територіальної громади.

2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції  ради не допускається.

 

Стаття 8. Добросусідство

 

1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.

2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідних кроків для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.

3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.

 

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ГРОМАДИ

 

Стаття 9. Територіальний устрій громади

 

1. Скала-Подільська  ОТГ складається з таких територіальних одиниць:

  • 1) селища Скала-Подільська;
  • 2) села Нивра;
  • 3) села Залуччя;
  • 4) села Турильче;
  • 5) села Вербівка;
  • 6) села Підпилип’я;
  • 7) села Іванків;
  • 8) села Гуштинка;
  • 9) села Бережанка;
  • 10) села Гуштин;
  • 11) села Лосяч;

2. За рішенням ради громади у складі територіальних одиниць, визначених частиною1 цієї статті у порядку визначеному цим статутом можуть визначатись територіальні спільноти, як основа для створення органів самоорганізації населення.

 

Стаття 10. Компетенція територіальної громади

 

1. Територіальна громада правомочна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України.

2. До виключної компетенції територіальної громади належать:

1) надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву територіальної громади;

3) попередній розгляд та обговорення у порядку, визначеному законом та цим Статутом проектів містобудівної документації, а саме - схем планування території громади, генеральних планів поселень, що входять до складу громади;

4) прийняття рішення щодо надання дозволу на будівництво об’єктів в межах територіальної громади, що можуть суттєво змінити склад населення громади чи вплинути на довкілля.

 

Стаття 11. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування

 

1. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади - громадяни України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними і які зареєстровані у поселеннях, що входять до складу громади.

2. Члени територіальної громади мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях, зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в управлінні громадою, визначені цим Статутом, користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування передбаченими Конституцією України, законами України і цим Статутом.

3. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів місцевого самоврядування, охоронні довкілля, тощо.

 

Стаття 12. Права членів територіальної громади

 

1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:

1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;

2) на надання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;

3) бути присутніми на засіданнях селищної ради відповідно до кількості місць у залі для цього передбачених;

4) контролювати діяльність селищної ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;

5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної ради її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами селищної ради;

6) одержувати копії правових актів селищної ради, виконкому та селищного голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації діяльності апарату ради та її виконавчих органів;

7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам селищної ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

8) на персональний прийом посадовими особами селищної ради та її виконавчих органів;

9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;

10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території громади;

11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів, яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;

12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

2. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.

3. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.

 

Стаття 13. Обов’язки членів територіальної громади

 

1. Члени територіальної громади зобов’язані:

1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені насадження від забруднень та знищення;

2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;

3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами відповідно до рішень селищної ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;

4) виконувати рішення селищної ради, ухвалені відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;

5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;

6) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх передачу майбутнім поколінням;

7) дотримуватись правил забудови, санітарного стану, та інших, що діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці громади;

8) виховувати своїх дітей на принципах місцевого патріотизму, любові до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих  традицій, дотримання здорового способу життя.

2. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.

3. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень(покарань) в порядку, визначеному законами України.

 

Стаття 14. Єдність прав і обов’язків

 

1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.

2. Територіальна громада безпосередньо та через створенні нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.

3. Територіальна громада  заохочує своїх членів до активної участі в управління громадою та у її розвитку. 

 

Стаття 15. Форми здійснення місцевого самоврядування об’єднаною територіальною громадою

 

1. Об’єднана територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування у формі місцевих виборів, місцевого референдуму, консультативного опитування та формах участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення відповідно до законодавства та цього Статуту.

2. Формами участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації(демократія участі) є:

1) громадські слухання;

2) збори громадян за місцем проживання;

3) громадські ініціативи;

4) органи самоорганізації населення;

3. Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.

 

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ У ОТГ.

 

 

Стаття 16. Виконавчі органи селищної ради  

 

  1. Рада утворює власні виконавчі органи, виходячи із повноважень таких органів, власних фінансових можливостей та ефективності надання такими органами публічних послуг в межах усієї території громади.
  2. До виконавчих органів належать:
    1. Виконавчий комітет та його відділи.

Виконавчі органи ради здійснюють свої повноваження відповідно до закону та рішень ради громади, ухвалених відповідно до її компетенції.

  1. Склад виконавчого комітету визначається радою за пропозицією селищного голови.
  2. Старости населених пунктів входять до складу виконавчого комітету за посадою.

 

Стаття 17. Старости громади

 

  1. Староста населеного пункту представляє інтереси населення відповідного поселення у виконавчому комітеті та є представником виконавчого комітету у цьому поселенні.
  2. У випадку створення у населеному пункті територіального органу виконавчого комітету ради громади, староста  за посадою є керівником цього органу.
  3. Староста інформує жителів населеного пункту про рішення ухвалені радою громади, її виконавчими органами, інформує раду громади та її виконавчі органи про ситуацію , потреби жителів у послугах, а також про якість надання таких послуг комунальними підприємствами, службами, чи приватними надавачами цих послуг.
  4. Староста, у необхідних випадках, організовує в межах  населених пунктів громадські слухання, збори жителів для з‘ясування їх позиції щодо окремих рішень ради громади, які готуються для ухвалення.
  5. У випадках, визначених законодавством та цим статутом, проекти рішень ради громади розглядаються на громадських слуханнях згідно до цього статуту.

 

Стаття 18. Рада старост

 

  1. З метою узгодження інтересів населених пунктів, що входять до складу громади та попереднього розгляду проектів рішень ради громади у сфері бюджету, містобудування та надання згоди на розміщення об‘єктів, що можуть суттєво вплинути на склад населення чи навколишнє природне середовище, утворюється Рада старост громади.

 

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ

 

Стаття 19. Громадські слухання

 

1. Громадські слухання є одним із способів реалізації членами територіальної громади свого права на участь у місцевому самоврядуванні.

2. Громадські слухання - це зустрічі членів територіальної громади з депутатами та посадовими особами селищної ради з метою порушення актуальних питань, що належать до відання місцевого самоврядування, ознайомлення з позицією місцевої влади з цих питань та надання пропозицій і зауважень.

3. Участь депутатів, старост і посадових осіб селищної ради та її виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є обов’язковою.

4. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.

5. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати будь-який дієздатний член територіальної громади, який має право голосу на місцевих виборах.

6. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду селищною радою та її виконавчим комітетом і мають для них рекомендаційний характер.

7. Громадські слухання не можуть провадитися з:

1) питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;

2) питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять політичний характер;

3) питань, що суперечать чинному законодавству.

8. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

9. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій території провадяться не раніше як через три місяці після провадження попередніх.

10. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.

11. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів усієї територіальної громади, або таких її частин:

1) мешканців окремих поселень (дати перелік поселень);

2) мешканців декількох (не менше двох) вулиць;

3) для громад, у складі яких є місто чи велике селище можна визначити і інші частини(мікрорайон, квартал).

 

Стаття 20. Ініціювання громадських слухань

 

1. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань (далі - Ініціатори) є:

1) члени територіальної громади у кількості:

- не менш як 100 осіб - для слухань з питань усієї територіальної громади;

- не менш як 50 осіб - для слухань з питань, як стосуються населених пунктів;

- не менш як 15 осіб - для слухань з питань територіальних одиниць;

2) громадська організація, що діє на території громади;

3) орган самоорганізації населення;

4) група депутатів селищної ради у складі не менш як п’ять депутатів;

5) постійна комісія селищної ради;

6) виконавчий комітет селищної ради;

7) селищний голова.

2. У випадку, коли Ініціаторами громадських слухань є члени територіальної громади, з їх числа формується Ініціативна група в кількості не менше п’яти осіб.

 

Стаття 21. Оформлення ініціативи

 

1. Громадські слухання, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.

2. Ініціатори подають до селищної ради письмове повідомлення про ініціативу провадження громадських слухань (далі - повідомлення, ініціатива) у формі:

1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) - якщо Ініціаторами є члени територіальної громади;

2) листа керівника громадської організації з доданим рішенням її керівного органу, ухваленим відповідно до компетенції - якщо Ініціатором є громадська організація;

3) листа керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом із протоколу засідання цього органу - якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів - якщо Ініціатором є група депутатів селищної ради;

5) листа керівника постійної комісії селищної ради з доданим витягом з протоколу засідання комісії - якщо Ініціатором є постійна комісія селищної ради.

3. У повідомленні зазначаються:

1) проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;

2) територія, якої стосується проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;

3) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.

4. Секретар селищної ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.

5. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення секретар селищної ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками селищної ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється провадження громадських слухань, на предмет її вирішення селищною радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.

6. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:

1) ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи , якщо Ініціаторами слухань є члени територіальної громади чи окремих її частин);

2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи (якщо Ініціаторами слухань є інші суб’єкти.

7. Секретар селищної ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про кількість підписів, що їх необхідно зібрати відповідно, а також видає їм зразок підписного листа встановленої форми.

 

Стаття 22. Підписний лист

 

1. Підписний лист повинен містити такі дані:

1) перелік питань, що виносяться на громадські слухання;

2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.

2. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.

Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.

3. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для збору підписів.

4. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про реєстрацію ініціативи проведення громадських слухань.

5. Якщо селищний голова за наявності підстав, визначених цим Статутом, не прийняв рішення про реєстрацію ініціативи, Ініціатор має право самостійно оголосити про провадження громадських слухань, підготувати та провести їх у порядку, встановленому цим Статутом. У такому разі Ініціатор є одноосібним виконавцем усіх наступних заходів, передбачених цим Статутом.

6. Рішення про реєстрацію ініціативи секретар селищної ради доводить до відома Ініціатора впродовж трьох календарних днів.

 

Стаття 23. Підготовка громадських слухань

 

1. Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар ради за погодженням з Ініціатором затверджує план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.

2. План проведення заходів з організації та провадження громадських слухань повинен передбачати:

1) створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;

2) створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що виносяться на громадські слухання;

3) календарний план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.

3. Дорадчий комітет у кількості 5-10 осіб створюється розпорядженням селищного голови у складі:

1) представників виконкому селищної ради, у тому числі посадової особи, яка відповідає за організацію підготовки та проведення громадських слухань;

2) представників Ініціатора громадських слухань (за згодою);

3) депутатів селищної ради (за згодою);

4) представників громадських організацій (за згодою).

4. Дорадчий комітет забезпечує підготовку проектів рекомендацій з питань, що виносяться на громадські слухання, та підготовку матеріалів для учасників слухань. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора громадських слухань.

5. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається самим комітетом.

6. За рекомендацією дорадчого комітету розпорядженням селищного голови для підготовки експертних висновків з питань, які виносяться на громадські слухання, може бути утворено одну чи кілька експертних груп.

7. Виконавчий комітет селищної ради здійснює організаційне й матеріально-технічне забезпечення роботи дорадчого комітету та експертних груп.

8. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідну інформацію та матеріали.

9. Рішення та рекомендації дорадчого комітету оприлюднюються у тому ж порядку, що і рішення селищної ради.

10. Організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення громадських слухань, у тому числі діяльності дорадчого комітету та експертних груп здійснюється виконавчим комітетом селищної ради. Фінансові витрати, пов’язані з їх підготовкою та проведенням, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Стаття 24. Провадження громадських слухань

 

1. З урахуванням строків, встановлених цим Статутом, громадські слухання мають бути проведені у термін, що не перевищує двох місяців з дня реєстрації ініціативи щодо їх провадження. Слухання можуть бути відкладені на вимогу Ініціаторів, однак не більш як ще на один місяць.

2. Час та місце провадження громадських слухань визначаються розпорядженням селищного голови після узгодження з дорадчим комітетом.

3. Про час та місце провадження громадських слухань повідомляють не пізніш трьох днів до їхнього провадження шляхом оголошення в доступних для громади місцях або в інший прийнятний спосіб.

4. Провадить громадські слухання головуючий, яким є голова дорадчого комітету.

5. На громадських слуханнях приймається регламент роботи, який обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань, доповідь від дорадчого комітету, виступи від експертних груп.

6. Під час громадських слухань не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до їх порядку денного.

7. Усі пропозиції учасників заносяться до протоколу громадських слухань, за ведення якого відповідає секретар слухань.

8. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа, яку обирають учасники громадських слухань.

9. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час роботи дорадчого комітету. При цьому головуючий має право перервати виступ, який не стосується теми слухань.

10. За наявності різних проектів рекомендацій з одного й того ж питання з метою визначення рівня їх підтримки може провадитися рейтингове голосування, у якому беруть участь ті учасники слухань, що проживають на відповідній території, якої стосується це питання.

 

Стаття 25. Документування та правові наслідки

 

1. Протокол громадських слухань готується головуючим та секретарем громадських слухань і подається секретарю ради не пізніш трьох робочих днів після їх провадження.

2. Протокол громадських слухань повинен містити:

1) тему, час і місце провадження слухань;

2) пропозиції дорадчого комітету;

3) кількість учасників громадських слухань, у т.ч. тих, що проживають на території, якої стосується питання, що було предметом рейтингового голосування;

4) пропозиції (рекомендації), що їх висловлювали учасники слухань;

5) результати рейтингового голосування за наявності різних проектів пропозицій (рекомендацій).

3. Протокол громадських слухань готують у трьох примірниках, один з яких передається на зберігання секретарю ради, другий - представнику Ініціатора, третій - вивішується на інформаційному стенді селищної ради для ознайомлення.

4. Пропозиції (рекомендації) громадських слухань підлягають розгляду на найближчій сесії ради або на найближчому засіданні виконкому ради.

5. Пропозиції (рекомендації) за результатами провадження громадських слухань підлягають обнародуванню у встановленому регламентом ради порядку протягом тижня з дня їх розгляду.

6. Рада може прийняти окреме рішення за результатами провадження громадських слухань.

 

Стаття 26. Загальні збори

 

1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі - Збори) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.

2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місцевого самоврядування та законності.

3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності селищною радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації населення відповідно до компетенції.

4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та цим Статутом.

 

Стаття 27. Види зборів громадян за місцем проживання

 

1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.

2. На території ради можуть проводиться такі види зборів із такими нормами представництва:

1) Збори усієї територіальної громади з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника - від десяти будинків індивідуальної забудови (це визначається відповідно до структури розселення у громаді);

 

Стаття 28. Участь у зборах

 

1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли вісімнадцятирічного віку, не визнані судом недієздатними та на законних підставах тимчасово або постійно проживають в межах територіальної громади або відповідної її частини.

2. Участь уповноваженого представника виконавчого комітету селищної ради у роботі Зборів є обов’язковою, однак Збори проводяться незалежно від його присутності.

3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати участь у зборах з правом слова, не впливають на кворум та не беруть участі в голосуванні.

 

Стаття 29. Суб’єкти права ініціювання Зборів

 

1. Суб’єктами права ініціювання Зборів (далі - Ініціатор) у порядку, визначеному цим Статутом можуть бути:

1) Ініціативна група у складі не менше п’яти членів територіальної громади;

2) селищний осередок політичної партії чи громадська організація, легалізовані на території ради відповідно до законодавства;

3) група депутатів селищної ради у складі не менше шести депутатів ради - для зборів територіальної громади, та не менше трьох депутатів для зборів населених пунктів, що входять до складу громади;

4) органи самоорганізації населення;

5) виконавчий комітет ради;

6) селищний голова.

 

Стаття 30. Ініціювання Зборів

 

1. Збори, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.

2. Ініціатори, не пізніш як за 15 днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі - повідомлення) у формі:

1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) - якщо Ініціаторами є члени територіальної громади чи окремих її частин;

2) заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до компетенції - якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок політичної партії;

3) заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом з протоколу засідання цього органу - якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів - якщо Ініціатором є група депутатів ради.

3. У повідомленні зазначаються:

1) вид Зборів відповідно до статті цього Статуту;

2) порядок денний Зборів;

3) пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;

4) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.

4. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання Зборів нечинними, а ухвалених рішень - такими, що не мають юридичних наслідків.

5. Секретар ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.

6. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення секретар ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками виконавчого комітету ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється скликання Зборів, на предмет її вирішення радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.

7. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:

1) Ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи (якщо Ініціатором є члени територіальної громади чи окремих її частин);

2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи.

8. Секретар ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про мінімальну кількість підписів, що їх необхідно зібрати для ініціювання Зборів, а також видає зразок підписного листа встановленої форми.

 

Стаття 31. Підтримка ініціативи проведення Зборів

 

1. Підтримка ініціативи проведення зборів від суб’єктів, визначних у Статуті здійснюється шляхом збору підписів членів територіальної громади.

2. Підписний лист повинен містити такі дані:

1) вид та порядок денний Зборів;

2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.

3. На підтримку ініціативи Ініціатори повинні зібрати підписи членів територіальної громади чи відповідних її частин у кількості не менше:

1) 100 підписів для Зборів усієї територіальної громади;

2) 50 для Зборів жителів сіл ОТГ;

3) 15 для Зборів жителів вулиці/вулиць;

4. Для Зборів жителів багатоквартирного будинку кількість підписів визначається виходячи із кількості квартир у будинку і становить не менше однієї третьої від їх кількості.

5. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.

6. Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.

7. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для виправлення помилок чи збору підписів.

8. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про проведення Зборів.

9. У разі неможливості організувати проведення Зорів у визначений в письмовому повідомленні Ініціатора термін селищний голова може запропонувати Ініціатору інший час чи місце проведення Зборів. Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціатора, про що оформляється відповідний протокол, який підписують уповноважені представники Ініціатора та селищний голова.

 

Стаття 32. Підготовка зборів

 

1. Впродовж трьох днів після прийняття головою рішення про проведення зборів секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок денний Зборів та письмово повідомляє про це Ініціатора. Оголошення про проведення Зборів розміщуються на інформаційному сайті селищної ради та у місці проведення Зборів.

2. Секретар селищної ради відповідає за організаційне, матеріальне та технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за запрошення на Збори осіб.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.

4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому ради, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також готує доповіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи місцевих актів (їх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.

 

Стаття 33. Повноваження і порядок проведення Зборів

 

1. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної громади, проведення спільних громадських робіт, самооподаткування для вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної одиниці, визначеної цим статутом.

2. Перед проведенням Зборів складають список учасників, де зазначають їхні прізвище та ім’я, рік народження, домашню адресу.

3. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш як 25 % від кількості представників.

4. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути селищний голова або секретар ради.

5. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень органу місцевого самоврядування.

6. Не допускається розгляд Зборами та прийняття рішень із питань, не внесених до порядку денного Ініціатором і про які не було повідомлено учасників Зборів у порядку, визначеному цим Статутом.

7. Голова Зборів на основі регламенту Зборів:

1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;

2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;

3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування;

8. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.

9. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з головою Зборів.

10. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорюються на Зборах.

11. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має містити дані про Ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їх персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг Зборів, результати розгляду питань тощо. Реєстраційний лист учасників Зборів додається до протоколу Зборів.

12. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник протоколу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу залишається у Ініціатора.

13. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді селищної ради та у місці проведення Зборів.

 

Стаття 34. Рішення Зборів

 

1. Проекти рішень Зборів виконавчий комітет ради, або Ініціатор Зборів можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим способом з метою ознайомлення громадськості.

2. Якщо рішення стосуються самоорганізації, самооподаткування, громадських робіт, тощо, то в самому рішенні визначається порядок його реалізації.

3. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається Зборами.

4. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до протоколу Зборів.

5. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів та оприлюднюється у в спосіб, визначений для Протоколу Зборів, а також будь-якими іншими прийнятними способами.

6. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на селищного голову та Ініціатора Зборів.

 

Стаття 35. Реалізація рішень Зборів

 

1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.

2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.

3. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні повідомити про це вмотивованою письмовою заявою селищного голову, раду та Ініціатора.

4. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути запрошені представники Ініціатора.

5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно до порядку, визначеному самим рішенням і виконуються членами територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці добровільно.

 

Стаття 36. Місцеві ініціативи

 

1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади безпосередньо внести на розгляд селищної ради проект рішення з будь-якого питання, що належить до компетенції селищної ради.

2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:

1) питання, що не належать до компетенції ради;

2) питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;

3) питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції селищної ради.

 

Стаття 37. Внесення місцевої ініціативи

 

1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної громади, що мають право голосу на місцевих виборах.

2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про місцеву ініціативу (далі - заява), написаної у довільній формі. До заяви додаються:

1) протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи, контактного телефону та адреси для листування;

2) список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;

3) проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи, підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.

 3. Протягом 15 календарних днів після отримання заяви селищний голова може відхилити заяву лише у випадку її невідповідності вимогам цього Статуту. Відхилення заяви може бути оскаржене в суді.

4. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів, зазначених у цьому Статуті.

5. Секретар ради провадить необхідні консультації з представниками ініціативної групи та сприяє належному оформленню заяви і приведенню проекту рішення ради у відповідність до вимог регламенту ради.

 

Стаття 38. Попередній розгляд місцевої ініціативи

 

1. Проект рішення ради, поданий ініціативною групою, як місцева ініціатива передається секретарем ради на попередній розгляд виконавчим органом ради та комісіями ради.

2. До консультацій на будь-якому етапі розгляду ініціативи на вимогу ініціативної групи можуть бути залучені сторонні фахівці, оплата праці яких здійснюється за рахунок ініціативної групи.

3. Протягом двох місяців з дня подання заяви рада може:

1) Розглянути та прийняти на сесійному засіданні рішення, яким повністю задовольняються вимоги (вирішуються питання), що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту набуття чинності зазначеним рішенням.

2) Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, рада може самостійно на власний розсуд сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої ініціативи.

4. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не прийняла рішення по суті місцевої ініціативи, ініціативна група впродовж перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура розгляду місцевою ініціативи - завершеною.

5. Ініціативна група може на будь-якому етапі розгляду місцевої ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для припинення процедури розгляду ініціативи.

 

Стаття 39. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи

 

1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою у підписних листах встановленої форми.

2. Для внесення місцевої ініціативи на розгляд ради ініціативна група має зібрати підтримку не менше 100 (визначається при ухваленні статуту) членів територіальної громади .

3. Оригінали підписних листів повинні бути пер



« повернутися до списку подій