Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада
Борщівський район, Тернопільська область

Правова охорона водних об'єктів

Відділ правового супроводу діяльності ОМС виконавчого комітету селищної ради

інформує:

Правова охорона водних об'єктів. Юридична відповідальність за порушення законодавства про води

 

Водні ресурси є обмеженими природними об'єктами, а їх роль у забезпеченні існування людей, тваринного та рослинного світу є особливо важливою. Із розвитком суспільного виробництва, розвитком та ростом промисловості виникає необхідність у проведенні заходів по охороні як навколишнього природного середовища загалом, оскільки всі природі ресурси знаходяться у тісному взаємозв'язку, так і водних об'єктів, зокрема.

Правова охорона вод – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання водних ресурсів, запобігання і ліквідацію забруднення, засмічення, вичерпання вод, покращання їх стану, забезпечення особливого режиму користування водними об'єктами для природоохоронних, лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

Основний негативний вплив на води (водні об'єкти) здійснюється шляхом забруднення, засмічення і виснаження. Зміст понять засмічення і виснаження розкривається в ст. 1 Водного кодексу України. Забруднення вод – це надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин. Засмічення вод – це привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод. Вичерпання вод – це зменшення кількості вод у водних об'єктах.

Розділом IV Водного кодексу України закріплена конкретна система заходів по охороні вод, яка передбачає:

  • Особливий порядок надання в користування і використання земель водного фонду (статті 85, 86 Водного кодексу України). Зокрема, у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. Детальніше ці питання регулюються в постанові Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду».
  • Створення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг, зон санітарної охорони (статті 87-93 Водного кодексу України).

Відповідно до п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.05.1996 р. Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг і смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Прибережна захисна смуга (відповідно до ст. 1 Водного кодексу України) – частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

На судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються берегові смуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. затверджений Порядок складання паспортів річок і Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними.

Зона санітарної охорони – територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд (ст. 1 Водного кодексу України). Вони встановлюються з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. затверджений Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів.

  • Закріплення особливого правового режиму водних об'єктів, віднесених у встановленому законодавством порядку до територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 94 Водного кодексу України).
  • Водоохоронні вимоги до виробничо-господарської діяльності по недопущенню забруднення, засмічення і вичерпання вод, які визначені статтями 95-106 Водного кодексу та деталізовані в ряді підзаконних нормативно-правових актах, як наприклад, постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», постанові Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення».
  • Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідація їх наслідків (статті 107-108 Водного кодексу України).

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, загальні положення якої визначено у главі 23 Водного кодексу України.

Кримінальна відповідальність настає на підставі вироку суду, що вступив у законну силу, за злочини, передбачені ст. 242 КК України (порушення правил охорони вод), 243 КК України (забруднення моря), а також частково за ст. 244 КК України (порушення законодавства про континентальний шельф України).

Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства передбачена статтями 59-62, 912 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 59 – порушення правил охорони водних ресурсів, ст. 59 – порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, ст. 60 – порушення правил водокористування, ст. 61 – пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, ст. 62 – невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами, ст. 912 – перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів). Справи про ці правопорушення відповідно до статей 239, 242 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають органи Держ-водгоспу або Мінприроди України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у загальному порядку на основі норм Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигляді відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення норм водного законодавства. Особливістю такої відповідальності є те, що для визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, використовуються наперед визначені методики і такси. Зокрема розміри відшкодування визначаються на підставі наказу Мінекобезпеки України від 18.05.1995 р., яким затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, постанови Кабінету Міністрів України від 3.07.1995 р. «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», наказу Мінекобезпеки України від 26.10.1995 р., яким затверджено Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, наказу Держводгоспу України від 29.12.2001 р., яким затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.



« повернутися до списку подій