Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада
Борщівський район, Тернопільська область

Відпустка сумісникам

Відпустки сумісникам і не тільки їм

-роз’яснюємо-

         Розрахувати відпустку нескладно, якщо працівник працює за основним місцем роботи і має нормований робочий день. А от підрахунок відпустки, що належиться сумісникові або працівникові з ненормованим робочим днем або неповним робочим часом, є набагато цікавішим.

Відпустка для сумісників

      Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). А оскільки всі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку (ст. 2 Закону про відпустки), сумісники також мають право на щорічну відпустку. Тобто сумісник має право отримати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за неосновним місцем роботи (сумісництвом). При цьому як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісниц-твом, підлягає оплаті.

       Тривалість відпустки за сумісництвом така сама, як і тривалість відпустки за основним місцем роботи, і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору за сумісництвом.

      Як правило, відпустка на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, надається в той самий час, коли працівник йде у відпустку за основним місцем роботи.

    Згідно з чинним законодавством, сумісник може по-різному брати свої щорічні відпустки за обома місцями праці.

Варіант 1

      Оплачувані щорічні відпустки беруться одночасно за обома місцями праці. До речі, відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, відпустка за сумісництвом має надаватися повної тривалості навіть до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на відповідному підприємстві. Якщо тривалість оплачуваної відпустки за сумісництвом менша, ніж тривалість відпустки за основним місцем роботи, працівник може або повернутися до виконання обов’язків на роботі за сумісництвом, або за заявою на різницю у строках взяти відпустку без збереження зарплати (на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону  України «Про відпустки»                           

Варіант 2

 

       Оплачувана щорічна відпустка береться лише за основним місцем роботи. За сумісництвом працівник і надалі виконує свої трудові обов’язки, а право на відпустку (щорічну оплачувану) за сумісництвом використає в інший час.

Варіант 3

       Оплачувана щорічна відпустка береться за основним місцем роботи, а за сумісництвом працівник йде у відпустку без збереження заробітної плати. Право сумісника на відпустку без збереження зарплати у цьому випадку передбачено п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Цікаво, що у сумісника й надалі зберігається право взяти за місцем сумісництва щорічну оплачувану відпустку. Таке право він має реалізувати у будь-який інший час за домовленістю з роботодавцем. Таким чином, сумісник має право за місцем сумісництва протягом року отримати дві повні відпустки - одну оплачувану та одну неоплачувану. Але таке право діє саме за умовами цього варіанта.

Варіант 4

        Оплачувана щорічна відпустка береться лише за місцем сумісництва. У подальшому, коли працівник йтиме у відпустку за основним місцем роботи, він повинен або й далі виконувати свої обов’язки за сумісництвом, або йти у відпустку без збереження зарплати (див. варіант 3).

       Зауважимо: для працівників державних підприємств, установ і організацій пунктом 3 Постанови КМУ від 03.04.93 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» встановлено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

      До речі, слід розрізняти роботу за сумісництвом і роботу за цивільно-правовими договорами. Робота за сумісництвом передбачає укладення трудового договору і регулюється трудовим законодавством. Відносини ж за договорами цивільно-правового характеру не є трудовими і регулюються цивільним законодавством, яке не передбачає надання будь-яких відпусток.

      Відповідно до ст. 19 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці», працівники-сумісники отримують зарплату за фактично виконану роботу. Тому виплата відпускних розраховується виходячи із фактичного сумарного заробітку за розрахунковий період і фактично відпрацьованого часу.



« повернутися до списку подій