Скала-Подільська селищна рада - територіальна громада

Тернопільська область, Чортківський район

Податкова служба інформує 08.09.2022

Дата: 08.09.2022 12:00
Кількість переглядів: 65

Витрати на придбання об’єкта нерухомості, на які можна зменшити дохід від його продажу

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.

Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміють:

а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);

б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;

в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;

г) вартість об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;

ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;

д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;

е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;

є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

ж) вартість об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);

з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості.

Об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.

Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єктів нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа – такою особою.

При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому згідно зі ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону №996.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу країни (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому ст. 1087 ЦКУ передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб – підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують проведення фізичною особою - платником податку операцій, пов’язаних з купівлею - продажем об’єктів нерухомого майна, крім договору купівлі-продажу нерухомого майна, мають бути документи первинного обліку, а саме розрахункові документи, використання яких передбачено чинними нормативно-правовими актами.

 

 

На Тернопільщині знову активізувалися телефонні шахраї

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області попереджає представників бізнесу Тернопільщини, що останнім часом знову з’явилися спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти матеріальними цінностями суб’єктів підприємницької діяльності.

Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання області і, представляючись службовими особами територіальних органів Головного управління ДПС в області, просять надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб.

До прикладу, з телефонних номерів 096-255-39-95 та 096-334-26-63 невстановлені особи від імені керівників податкових органів області телефонували суб’єктам господарської діяльності та просили перерахувати грошові кошти на картковий рахунок №4149609007796974 (одержувач Яна Б.) для надання так званої допомоги податківцям, які постраждали внаслідок воєнних дій.

Здебільшого такі афери «телефонним шахраям» не вдається реалізувати. Проте, як  свідчить практика, частина громадян та представників бізнесу все ж таки вірять аферистам і перераховують гроші зловмисникам, які представляються службовими особами податкової служби.

Тож вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних та територіальних органів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Також звертаємося до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини: якщо вам відома будь-яка інформація щодо неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДПС в області, просимо негайно звертатися до місцевих органів Національної поліції.

 

На забезпечення соціальних гарантій Тернопільщина спрямувала понад 4 млрд гривень

 

Трохи більше 4 млрд грн єдиного внеску сплатили роботодавці Тернопільщини у січні-серпні цього року. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст надходжень із цього платежу склав 989,2 млн грн або на 29 відсотків більше.

Лише у серпні платники нашого краю спрямували на соціальні гарантії 584,8 млн грн єдиного внеску, що на 60 відсотків більше, ніж минулоріч. Приріст платежу до вересня 2021 року склав 219,1 млн гривень.

Нагадаємо, що єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. У період воєнного стану держава виконує соціальні зобов’язання перед своїми громадянами, а для цього необхідні фінансові ресурси.

Відтак саме відповідальна позиція бізнесу та зразкова податкова дисципліна платників податків сприяє економічній стабільності та фінансовій безпеці країни.

 

Чи має право юрособа, яка перебуває на третій групі платників єдиного податку з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану, придбати чи продати військові облігації внутрішньої державної позики

 

Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон №3480) облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з частиною третьою ст. 333 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 31 січня 2001 року №80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою №80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2022 року № 156 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» зі змінами та доповненнями зокрема, встановлено основні умови поетапного випуску облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації»:

номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн;

купонний період – один рік;

ставка доходу – плаваюча ставка, яка обраховується виходячи із середнього значення облікової ставки Національного банку за річний період, який закінчується першого числа місяця, що передує місяцю здійснення чергових купонних виплат та починається першого числа цього ж місяця попереднього року;

строк обігу – до 30 років.

Слід зазначити, що придбати військові облігації можна як фізичним, так і юридичним особам через банки або брокерів.

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

При цьому, п. п. 2 п. п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути, зокрема, страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Отже, юридична особа, яка перебуває на третій групі платників єдиного податку з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану, має право придбати військові облігації внутрішньої державної позики та за потреби продати їх на вторинному ринку, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має брокерську ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Який звітний період необхідно обрати при створенні в Електронному кабінеті податкової декларації платника ЄП четвертої групи на 2022 рік

 

Відповідно до абзацу першого п. 294.1 ст. 294 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми за F0103804, у складі якої формуються:

Додаток 1 «Вiдомостi про наявнiсть земельних ділянок» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138104;

Додаток 2 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації» – за ідентифікатором форми F0138204 (далі – Додаток 2).

При цьому згідно з приміткою 15 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку (далі – ФОП) четвертої групи, які створили фермерське господарство, зареєстроване відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, та які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464). Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону №2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи те, що формою Декларації, яка подається не пізніше 20 лютого 2022 року на поточний 2022 рік та в якій ФОП платник єдиного податку четвертої групи самостійно обчислює суму єдиного податку на 2022 рік (з розбивкою поквартально), передбачено відображення нарахованої суми податкового зобов’язання по єдиному податку та суми єдиного внеску (Додаток 2) за звітний (податковий) 2021 рік, то при створені відповідної Декларації за ідентифікатором форми за F0103804 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету необхідно обрати звітний (податковий) період – 2021 рік.

При цьому в Декларації, зокрема, зазначається:

у рядку 14 – самостійно обчислені щоквартальні зобов’язання зі сплати єдиного податку на поточний 2022 рік у розмірах визначених п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (I квартал – 10 відс., II квартал – 10 відс., III квартал – 50 відс., IV квартал – 30 відс.);

у рядку 15 – самостійно нараховані зобов’язання по єдиному податку за підсумками звітного (податкового) 2021 року.

 

Як податковий агент може повернути або зарахувати до наступних платежів надмірно сплачений ПДФО?

 

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Пунктом 1 розд. IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При поверненні сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи викладене, податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

При наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь