Громадське обговорення

Дата: 25.09.2024 10:05

Кількість переглядів: 259

Просимо перейти за посиланням та підтвердити або вказати власний варіант (натисніть тут)

Відповідно до Закону України від 24 травня 2012 року № 4865-VI «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних, та святкових дат, назв і дат історичних подій», постанови КМУ від 24 жовтня 2012 року № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, обєктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачено процедуру присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та затверджено порядок проведення громадського обговорення. Тому з метою врахування думки громадськості Скала-Подільська музична школа виносить на громадське обговорення питання перейменування:

1. Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти імя фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події:

Комунальний заклад «Скала-Подільська музична школа» Чортківського району Тернопільської області

1. Імя фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичій особі: Мирослав Скала-Старицький.

2. Обгрунтування пропозиції:

Мирослав Старицький, відомий у світовому вокальному мистецтві, як Міро Скаля або ще під одним псевдонімом — Мирослав Скала-Старицький. Його мистецтву оперного та камерного співака аплодували найвідоміші оперні театри та концертні зали Австрії, Німеччини, Франції, Іспанії, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Чехії, Польщі, Алжиру, Тунісу, Марокко… Саме у цих країнах його неперевершеного блиску лірико-драматичний тенор, рівно ж, як і неповторна акторська гра, створили цілу низку незабутніх оперно-сценічних образів, багато з яких сягнули золотої слави світової оперної сцени. Андрій у «Запорожці за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Петро у «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка, Андрій у «Катерині» Миколи Аркаса, як і цілий ряд інших, створених ним оперно-сценічних образів, заслужено стали незгасною славою великого українця на оперних сценах світу.   

У Скала-Подільській, в сім’ї місцевих містян Старицьких, 13 червня 1909 року вперше пролунав голос Мирослава, якому за роки було суджено у повній співочій красі лунати над світом. Згодом, в знак великої любові до свого міста, співак поєднає в одному зі своїх сценічних псевдонімів першу складову назви міста зі своїм прізвищем. Навчання у місцевій початковій школі, а згодом у Станіславівській та Львівській гімназіях дали Мирославу міцне підґрунтя для подальшого формування його життєвого світогляду і жаги для пізнання нового — риси, що не полишатиме юнака впродовж усього його майбутнього життя.

Перший вихід на сцену для Мирослава відбувся у 1928 році, коли його, молодого, сповненого творчої енергії, зважаючи, передусім, на його блискучий голос було прийнято у трупу Українського драматичного театру ім. І. Тобілевича, який щойно розпочав свою сценічну діяльність у Станіславові (нині Івано-Франківськ). У 1937 році Мирослав Старицький вступає на вокальне відділення Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Вже після першого року навчання починає виступати на сцені Львівського оперного театру. У 1942 році Старицький переїжджає зі Львова до Відня. Тут Мирослав продовжує свій вокальний вишкіл у стінах однієї із найвідоміших музичних академій в Європі — Віденській. Здобувши фах дипломованого оперного співака, Скала-Старицький отримує запрошення на виконання партії Рудольфа у «Богемі» Пуччіні на сцені Пфальцопера, що у німецькому місті Кайзерслявтені. Саме з цієї сцени, відразу ж після прем’єрного виступу Старицького, розпочалася його тріумфальна хода по сценах найвідоміших оперних театрів світу. Відень, Париж, Мадрид, Ліль, Бордо, Цюрих, Брюссель, Сан-Франциско, Берлін, Мюнхен, Прага, Зальцбург, Інсбрук, Детройт, Клівленд, Нью-Йорк, Філадельфія, Чікаго, Ванкувер, Вінніпег, Едмонтон, Монреаль, Оттава, Торонто, Единбург, Лестер, Лондон, Манчестер, Ноттінгем, міста Алжиру, Тунісу, Марокко — ось неповний перелік міст, у яких голос великого українця Мирослава Старицького звучав на повні груди, даруючи враженим від його мистецтва слухачам години незабутньої радості і великого щастя.

У 1963 році Скала-Старицький організував у Парижі свою власну вокальну школу, в якій, з-поміж інших талановитих до співу осіб, за вимогою співака надавалося пріоритетне право на навчання для дітей-вихідців з України. Примітно, що свою блискучу вокальну форму Мирослав Скала-Старицький зберіг аж до останніх днів свого життя. Останній виступ співака відбувся 26 січня 1969 року в Парижі і був присвячений п’ятдесятиріччю проголошення Української Народної Республіки. На цьому концерті символічним став і останній твір у програмі співака, у якому з особливою тугою прозвучали слова: «Мій рідний край такий веселий, мій рідний край такий сумний…» А менше, як за місяць, 17 лютого 1969 року, великого Міро Скаля, як часто називали співака не стало.

Підсумовуючи, потрібно відзначити, що видатний український співак, педагог та громадський діяч Мирослав Скала-Старицький залишив помітний слід в українській та європейській музичній культурі. Активна інтеграція митця в європейське оперне та концертно-камерне вокальне виконавство, а відтак завоювання провідних позицій, не завадили йому залишитися патріотом України та одним з найпалкіших пропагандистів української музики за кордоном. Блискуча кар’єра оперного та концертного співака, успіхи М.Скали-Старицького на педагогічній ниві, що засвідчили результативність “українського” методу педагога, активна громадсько-просвітницька діяльність митця, підтверджують його незамінну роль в утвердженні української культури у світі.

1. Суб’єкти, що внесли пропозицію, щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події: педагогічний колектив Скала-Подільської музичної школи (протокол педагогічної ради № 2 від 20 вересня 2024 р.)

2. Форма громадського обговорення: електронна консультація

3. Строк громадського обговорення:  з 24 вересня по 24 листопада 2024 р.

4. Поштова адреса та адреса електоронної пошти, номер телефону, строк і форма подання пропозицій (зауважень): 

• Скала-Подільська музична школа, вул. Грушевського, 91А, селище Скала-Подільська  Чортківського  р-ну.,  Тернопільської  обл.,  48720, (подається у письмовій формі, із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає);

• тел. +38 (096) 278 00 12  (в усній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові та  адреси особи, яка їх подає) skala.dms@gmail.com (із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає);

Усі пропозиції та зауваження подаються у письмовій або усній формі Скала-Подільській музичній школі протягом 30 днів з дати опублікувння інформаційного повідомлення. Анонімні пропозиції чи зауваження не розглядаються.

1. Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення: вул. Грушевського, 91А, селище Скала-Подільська, skala.dms@gmail.com,  тел. +38 (096) 278 00 12  

2. Прізвище, імя, по батькові особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення: Кустіцький Віктор Йосипович – директор Скала-Подільської мистецької школи

3. Строки і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: узагальнення висловлених в ході проведення громадського обговорення зауважень та пропозицій здійснюється організатором протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій. Після отримання висловлених пропозицій та проведеного аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на офіційному веб-сайті  Скала-Подільської селищної ради (https://skalapodilska-gromada.gov.ua) 

Запрошуємо всіх, хто бажає, взяти участь в обговоренні питання присвоєння Скала-Подільській музичній школі імені Мирослава Скала-Старицького.

« повернутися