Громада попрощалася з Іваном Романишиним
Так хотілося вірити, що трагічні звістки оминатимуть нашу громаду. Ще у п’ятницю, 13 червня, прийшло сповіщення по лінії ТЦК та СП про те, що 11.06.2025 року в районі населеного пункту Новоандріївка Запорізької області при виконанні військового обов’язку, пов’язаного із захистом кордонів та суверенітету Української держави, загинув солдат однієї з військових частин Збройних сил України, наш земляк Іван Михайлович РОМАНИШИН. Не стало ще одного воїна, патріота, Героя…
Він народився 1989 року в селі Поділля колишнього Заліщицького району в селянській родині. Тут існував культ праці, взаємоповаги, пошани до старших. Навчався у місцевій школі. Був добродушним та щирим. Одружився у 22 роки. Пробував свої сили у будь-якій справі, через чотири роки втратив батьків - тож розраховував тільки на власні сили. Працював робітником ДП «Благоустрій».
Вірний громадянському обов’язку, з початком російської агресії проти України, влився до її Збройних Сил. Знав, що йде разом з побратимами боронити територіальну цілісність України, свою родину, дітей. Його життєвий шлях закінчився на славетній козацькій землі.
15 червня тіло Івана Романишина доправили до рідного селища. З квітами, лампадками навколішки його зустріли односельці.
Чин поховання, панахиду за загиблим воїном відслужили священники Українських церков: греко-католицької та православної, ксьондз Римо-католицької церкви в Україні 16 червня. Прощальне слово виголосив о. Василь Германюк, акцентуючи на силі духу, витримці українських захисників, у сонмі яких чимало наших земляків, відтепер й Іван Романишин. Генеральний вікарій Бучацької єпархії УГКЦ отець-мітрат Володимир Заболотний просив дітей полеглого запам’ятати цей день: сповнений трагізму сьогодні, через роки він стане сторінкою української історії, яку творив й їхній батько. Слова розради не можуть загоїти у серці болючу рану втрати. Нехай полеглий воїн-Герой живе у нашій пам’яті, у наших молитвах за його душу, за душі усіх захисників України, які на вівтар її свободи віддали найцінніше – власне життя.
Траурна процесія під звуки духового оркестру в маєві прапорів та квітів пройшла Скалою -Подільською до храму та місця вічного спочинку.
Висловлюючи слова глибокого співчуття дружині з дітьми, родині, побратимам, сусідам у безмірному горі, просимо Господа упокоїти душу нашого Героя, дарувати йому Царство Небесне.
Слава Україні! Героям Слава!
