Правові аспекти здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Дата: 31.01.2018 23:58

Кількість переглядів: 1314

Алкогольні напої завжди були і будуть “популярними”, оскільки вони “примирюють людину з дійсністю”, а тому держава дбає про те, щоб при постійному попиті на “популярні” напої уникнути різноманітних зловживань під час їх продажу.

Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

До алкогольних напоїв, належать горілка; коньяки і алкогольні напої виноградного походження; виноробна продукція: вина: кріплені, натуральні, марочні; вина тихі, шампанські, ігристі та газовані, вермути, бренді; зброджені плодові та ягідні напої (сидр, шеррі та інші) та інші спиртові напої.

Всі ці напої мають бути “з градусом”, вмістом спирту етилового, понад 1,2 відсотків об’ємних одиниць.

Що стосується пива, то воно не відноситься до алкогольних напоїв, тому про торгівлю цим напоєм в даній статті не йтиметься.

Визначення терміну “алкогольні напої” наведено у Законі України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Так, під алкогольними напоями слід розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Торгівля алкогольними напоями може здійснюватися як оптово, так і в роздріб.

Оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню алкогольних напоїв для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського (ресторанного) харчування.

Отже, під роздрібну торгівлю алкогольними напоями підпадає не тільки торгівля в магазинах та інших торгівельних точках, але й у закладах ресторанного господарства: кафе, барах, ресторанах, кафетеріях тощо.

Торгівля “популярними” напоями може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій, а торгівля в роздріб може здійснюватися і їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі в поїздах, на морських або річкових суднах видаються за місцем формування поїзда (приписки судна).

Ліцензія видається за заявою суб’єкта підприємницької діяльності. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями).

Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначається перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії зазначається адреса місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії та визначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями справляється щорічно, а за ліцензію на право роздрібної торгівлі - щоквартально рівними частками і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії на право оптової торгівлі.

Розмір плати за ліцензії та підстави призупинення їх дії або їх анулювання встановлені статтею 15 Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Слід зазначити, що у разі зміни відомостей, які зазначені у виданій суб’єкту підприємницької діяльності ліцензії, окрім змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта, або втрати чи пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта підприємницької діяльності, протягом трьох робочих днів, видає відповідно ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін або дублікат ліцензії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 органом ліцензування оптової торгівлі алкогольними напоями визначено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту є органом ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Закон встановлює обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.

Так, забороняється продаж алкогольних напоїв:

• особами, які не досягли 18 років;
• особам, які не досягли 18 років;
• у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров’я;
• у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
• у місцях проведення спортивних змагань;
• в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування;
• з торгових автоматів;
• з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі.

Продавець алкогольних напоїв має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту.

Алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, є підакцизною продукцією, тому вони позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” затверджено Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яким встановлено, зокрема, порядок маркування алкогольних напоїв і визначено, що маркування здійснюється виробниками цієї продукції.

В Правилах роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, визначені основні вимоги до роздрібної торгівлі алкогольними напоями і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування.

Правила поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тобто здійснюють продаж алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити згідно із Законом України “Про захист прав споживачів” надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - документи, що підтверджують якість, безпеку та ціну товару.

Алкогольні напої, з метою уникнення їх фальсифікації (підробки), повинні бути марковані в доступній для споживача формі згідно із законодавством про мови.

При купівлі алкогольних напоїв слід звертати увагу на їх маркування.

Так, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольного напою (крім виноробної продукції), який реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі має бути вказано:

• загальну та власну назви виробу;
• найменування виробника;
• знак для товарів і послуг;
• географічну назву місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування підприємства;
• вміст спирту (% об.);
• місткість посуду;
• вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);
• позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).
• На лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції вказуються:
• назва держави;
• найменування підприємства та його місцезнаходження;
• знак для товарів і послуг;
• назва продукції;
• місткість посуду;
• вміст спирту (% об.);
• вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.);
• позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України);
• наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду) всіх алкогольних напоїв.

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу. До того ж, вказується код підприємства та номер ліцензії на виробництво, які не вказуються при здійснення маркування виноробної продукції.

Термін витримки для марочних вин та позначення "Марочне", вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.

На пляшках з колекційними винами та коньяками наклеюються додаткові ярлики із зазначенням "Колекційне (колекційний), додатково витримане (витриманий) в колекції ____ років".

На шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року урожаю винограду, з якого виготовлене вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв обов’язковий напис "Вино контрольованих за походженням назв", а на контретикетках - схематичне зображення території району, де виготовлене вино, із позначенням виноградних ділянок.

На пляшці з вермутом повинна бути контретикетка або додаткова етикетка, на якій наводяться дані про основний склад компонентів напою і погоджені з Міністерством охорони здоров’я України рекомендації щодо вживання напою.

На пляшки з усіма видами виноробної продукції можуть наклеюватися контретикетки, які містять додаткову інформацію про напої.

Суб’єкт господарської діяльності повинен забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни на алкогольні напої за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках напоїв, що перебувають у продажу.

На ціннику чітко зазначається назва напою, місткість, ціна за одиницю товару у грошовій одиниці України. На зворотному боці цінника повинен бути підпис особи, відповідальної за визначення ціни, і дата, скріплені печаткою або штампом суб’єкта господарської діяльності.

Не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду, з простроченим терміном придатності, якщо це не передбачено стандартом.

Продаж колекційних вин з осадами, що швидко осідають і не створюють муті, дозволяється, якщо це передбачено стандартом.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Забороняється торгівля алкогольними напоями на розлив у підприємствах громадського харчування за відсутності належних санітарно-гігієнічних умов та обладнання, а саме: забезпеченості проточною питною водою, посудом, мірними місткостями, одноразовим посудом тощо, наявності умов для миття посуду та інших вимог, передбачених законодавством.

Звертаємо увагу на те, що під час продажу алкогольних напоїв на розлив у підприємствах громадського харчування змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів, забороняється.

У разі виготовлення та продажу коктейлів у суб’єкта підприємницької діяльності обов’язково повинні бути технологічні, калькуляційні картки на такі коктейлі, затверджені керівником підприємства, бухгалтером і скріплені печаткою та погоджені із санітарно-епідеміологічною службою.

Підприємства громадського (ресторанного) харчування повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України.

Прейскуранти підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта підприємницької діяльності, скріплюються печаткою і повинні бути доступні для ознайомлення споживача.

Під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі виявлення недоліків, фальсифікації алкогольних напоїв, продажу їх неналежної якості споживач має право вимагати:

• заміни на такий же або аналогічний товар належної якості, з числа наявних у продавця;
• розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
• заміни на товар іншого виду, марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
• відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством.

Алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.

Суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи), які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та їх працівники, зобов’язані дотримуватись Законів України “Про захист прав споживачів", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, та інших нормативних документів прямо чи/та побічно регламентуючих торгівельну діяльність.

За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.

Провідний спеціаліст
відділу з питань промисловості
та прав споживачів Департаменту
цивільного законодавства
та підприємництва
Корнієнко І.В.

« повернутися