Громада попрощалася з Артемом ЧЕРВОНООКИМ
Громада попрощалася з Артемом ЧЕРВОНООКИМ
Трагічна й гірка звістка про загибель мешканця Скали-Подільської Артема Червоноокого сколихнула усю громаду – адже якийсь тиждень-півтори тому він був у відпустці, побачився з рідними, однолітками, знайомими. В офіційному повідомленні Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вказано, що життя нашого земляка обірвалося 30 вересня 2023 року. Він був старшим солдатом, старшим навідником САУ однієї з військових частин Збройних Сил України. Артем Олександрович народився у Кривому Розі, дитинство та юнацький період промайнули у Скалі-Подільській: навчався у школі, любив спорт, природу. Був товариським та комунікабельним. Тут створив сім’ю.
Ще до початку російської агресії свідомо влився до резервістських лав, отримав добру підготовку. Півторарічний період служби зробив його мужнім та витривалим…
Домовину з прахом Героя доправили до рідної домівки 4 жовтня. Односельці зустріли траурну процесію навколішки з квітами та запаленими лампадками. На будинку культури та інших установах приспущений Державний прапор з траурною стрічкою – як данина пам’яті Героєві, захисникові України.
Сьогодні відбувся чин поховання, який здійснили священники Української церкви - греко-католицької та православної - під орудою єпископа Бучацької єпархії УГКЦ кир Димитрія Григорака.
У прощальному слові владика закликав кожного пам’ятати про жертовність воїнів, таких як Артем Червоноокий, адже своє серце та життя вони віддають за кожного зі своїх рідних, за кожного з присутніх на таких церемоніях. Його душа вже над нами. З високості він чує нашу міцну спільну молитву, яка робить його ще мужнішим та сильним. За життя Артем мріяв мати просторий дім, хотів плекати виноградник, допомагати мужніти синові. Усе перекреслив лютий ворог.
Розділяємо з вами біль непоправної втрати, дорогі рідні, близькі, побратими. Ваша рана невигойна.
Небесний Легіон Воїнів Світла поповнився ще одним нашим земляком. Бороніть, хлопці, і надалі нашу землю.
Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають!
Слава Україні!
