Стягнення, розстрочення та відстрочення податкового боргу
Стягнення, розстрочення та відстрочення податкового боргу
На прохання місцевих підприємців-наші юристи роз’яснюють
Стягнення, розстрочення та відстрочення податкового боргу
Крім інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників податків, органи ДФС зможуть отримувати на підставі рішення суду інформацію про оренду індивідуального банківського сейфа.
Податковий орган зможе вимагати від платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на орган ДФС.
Податкова вимога не надсилатиметься, якщо сума податкового боргу не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 грн. В цьому випадку у органів ДФС також не виникає право податкової застави. Раніше ця сума складала 340 грн.
Додатковою підставою для адміністративного арешту майна визначено відмову платника податку від проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та готівки.
Податковий борг, що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації (уточнюючому розрахунку) більше як 90 днів та перевищує 5 млн. грн., може бути стягнутий без рішення суду на підставі рішення керівника, заступника керівника або іншої уповноваженої особи контролюючого органу. В умовах фактичної безкарності посадових осіб фіскальної служби за неправомірні рішення, ця норма закладає значні ризики зловживань з боку податкових органів.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, на суму більше 1 млн. грн., прийматиме центральний апарат ДФС за погодженням з Мінфіном. При цьому у податкову заставу має бути передане майно платника податків на суму, не меншу за суму грошових зобов'язань чи податкового боргу. ДФС вестиме відкритий реєстр заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.
Фінансові санкції та пеня
У разі проведення самостійного коригування податкових зобов’язань за наслідками контрольованих операцій, якщо таке коригування проведено до 1 травня наступного року (тобто до закінчення граничного терміну подання звіту про контрольовані операції), та платником податку поданий уточнюючий розрахунок, то штраф у розмірі 3 відсотків коригування суми податкового зобов’язання не застосовуватиметься.
Пеня не нараховуватиметься у разі самостійного визначення платником податків податкового зобов’язання (наприклад, при самостійному внесенні виправлень до податкової декларації за попередній звітний період). Також пеня не нараховуватиметься за наслідками документальних перевірок. Тобто єдиною підставою для нарахування пені тепер буде несвоєчасна сплата податкового зобов’язання.
При нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом нарахування пені починатиметься з першого робочого дня після граничного строку сплати. А от при самостійному визначенні податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом пеня нараховуватиметься, починаючи тільки з 91-го календарного дня після спливу строку сплати.
Дещо змінений також порядок визначення суми пені. Якщо раніше пеня на суму заборгованості нараховувалася виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка ставок була більшою, то тепер пеня обраховуватиметься за кожен календарний день відповідно до ставки, що діяла на цей день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовуватиметься до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. А от на своєчасне не сплачене податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховуватиметься з розрахунку 100% облікової ставки.
