Прибудинкова вигрібна яма – санітарні норми та безпечне її використання.
Прибудинкова вигрібна яма – санітарні норми та безпечне її використання.
Останнім часом на території приватних садиб все частіше спостерігається розміщення системи водовідведення. Оптимальним вирішенням цього питання є вигрібна яма.
Проектування і облаштування системи автономної каналізації приватного домоволодіння пов’язане з дотриманням санітарних вимог, визначених норм і правил, які обов’язкові для виконання. У разі порушення пунктів санітарних норм при проектуванні та будівництві вигрібної ями експлуатація її потім може привести до безлічі проблем і чималих штрафів.
Вигрібна яма являє собою ємність для накопичення побутових стоків. Для визначення її місцезнаходження та узгодження з регламентами санітарних норм необхідно проаналізувати свою ділянку та прилеглу територію.
За санітарними вимогами вона повинна бути відстань:
Від сусіднього будинку і його споруд – на 10-12 метрів.
Меж ділянки – не менше ніж на 1,5 метра.
Житлового будинку – на відстань від 8 до 10 метрів.
Водозабірних колодязів – на 20 метрів.
Водопровідних труб – на 25 метрів.
Підземних течій ґрунтових вод – на 25 метрів.
Газових труб – на 5 метрів.
При будівництві вигрібної ями потрібно враховувати стан грунту в місці розташування пристрою. На глинистих ґрунтах природні колодязі по санітарним вимогам повинні знаходитися на відстані 20 метрів від ями. На суглинних грунтах вони віддаляються на 30, а на піщаних або суперпесчаних на 50 метрів.
Який тип вигрібної ями вибрати
Важливі складові
Найпростішим варіантом, передбаченим СНиП, є бездонна вигрібна яма. Вона розрахована на невеликі стічні викиди обсягом до 1 кубічного метра на добу. За цей час стоки встигають пройти природним способом в грунт, а аеробні бактерії ґрунту їх переробити.
Нагромаджуватимуться мулові опади з таких вигрібних ям періодично – раз на півроку – повинні прибиратися. Однак це самий простий і доступний варіант прийому та утилізації стоків. Він відноситься до типу сільських туалетів, які сьогодні вже неактуальні через свій невисокий ресурс прийому стоків і неприємних запахів біля нього. Крім того, такі конструкції сьогодні можуть бути екологічно небезпечними.
Якщо в будинку проживає більше двох осіб, які звикли до комфортних умов міського життя, необхідно розглядати варіанти облаштування герметичних вигрібних ям. Вони екологічно безпечні, і відходи з них не потраплять в грунт. Одним з варіантів, що задовольняють вимогам СНиП, є яма з бетону, шлакоблоку або цегли. Відмінним рішенням питання скидання побутових стоків буде герметичний накопичувальний септик із пластику.
Вимоги до вигрібній ямі
Глибину герметичній ями необхідно робити не більше 3 метрів. Це пов’язано з її обслуговуванням асенізаційної машиною, шланг якої розрахований на 3-х метрову довжину забору стоків. Якщо зробити яму глибше, ефективність очищення знизиться через постійний осад на дні.
Каналізаційна труба, що входить в яму, повинна мати 10 см в діаметрі. Глибина її закладки в грунт становить 1,2 м, що забезпечує її схоронність взимку. Ухил труби в сторону зливної ями повинен бути не менше 3%.
Каналізаційний люк
Вхід стічної труби в стіну будь-якого конструктивного вирішення ями необхідно робити м’яким. Для цих робіт відмінно підходить бітум і звичайна будівельна піна.
Дно ями облаштовується з обов’язковим ухилом в бік люка, що забезпечить більш якісне відкачування нечистот. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення газу метану, який часто стає причиною вибуху. Тому його необхідно відводити з внутрішнього обсягу герметичної ями за допомогою вентиляційної труби діаметром 10 см і виведення її над землею на висоту не менше 60 см.
Для роботи асенізаційної машини та обслуговування ями необхідно забезпечити до неї доступний під’їзд. Викликати машину потрібно буде 2 рази на місяць при витраті понад 150 літрів води на добу на одну людину.
За інформацією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України із настанням весняно-літнього періоду відбувається різке зростання рівня смертельного виробничого травматизму на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства під час виконання робіт підвищеної небезпеки у колодязях, замкненому просторі та інших спорудах водопровідно-каналізаційних господарств.
З початку 2015 року в Україні сталося 5 нещасних випадків, пов’язаних із зазначеною діяльністю, один з яких – у побуті.
На території Херсонської області сталося 2 нещасних випадки, під час яких загинуло 5 осіб. Випадки сталися в смт.Новотроїцьке. Окрім того, при виконанні робіт у побуті, при очищенні зливної ями в приватному секторі власниками, загинули (отруїлися клоачним газом) три особи.
З метою недопущення травматизму та нещасних випадків на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства та в побуті необхідно дотримуватися Правил техніки безпеки НПАОП 41.0-1.01.-79. При виконанні робіт з очищення вигрібних ям необхідно мати наступне запобіжне і захисне пристосування:
- індивідуальні запобіжні пояси на кожного працюючого з лямками і мотузками;
- мотузка з карабіном та сигнальний жилет;
- захисна каска;
- ізолюючий протигаз з шлангом довжиною на 2 м. більше глибини колодязя (вигрібної ями), але не більше за 12м.
