Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада
Борщівський район, Тернопільська область

Відійшов у вічність учасник боротьби в рядах УПА Іван Михайлович Чайка

 

На 94-му році 19 вересня пішов з життя  Іван Михайлович Чайка- учасник боротьби за незалежність, кадровий підпільник УПА, багаторічний в"язень ГУЛАГів, учасник "Революції на граніті"  .

Іван Михайлович Чайка народився в 1924 році у Містковичах нині Самбірського району Львівської області. В селі родину називали «писарі», так як батько знав грамоту,  що було неабиякою рідкістю в ті часи. В сім’ї Михайла Чайки зростало семеро синів: Федько (1909 р. н.), Миколай (1912 р.  н.), Василь (1917 р. н.), Грицько (1921 р. н.), Іван (1924 р. н.), Ілля (1930 р. н.), Павло (1932 р. н.). Та найбільші випробування з усіх братів прийшлись на долю Івана. 

 Іван Чайка був у лавах тих, хто першим вступив у ряди борців за волю України. Улітку 1943 року він проходив вишкіл в карпатських лісах в селі Недільна (нині Старосамбірського району на Львівщині). Там усе було засекречено: можна було лише за розмаїттям говірок здогадатися, з якого регіону Західної України той чи інший вояк.  Іван там побачив сотні молодого люду, морально і фізично готового до боротьби за незалежну Україну. Там Чайка взяв собі псевдо «Гайовий», з котрим і воював у лавах УПА. Коли юнак повернувся додому, то батько зустрів сина словами: «Іване, де ти був так довго? Що ти собі думаєш, вб’ють!». Син у відповідь: «Тату, що Ви знаєте? Нас – мільйони, ми – велика сила!»  Далі були роки боротьби та протистоянь, зрада, арешт, тюрми, табори, поселення.

 Останнім етапом таборів для пана Івана була Караганда, селище Чулбан Нура, де були вже лише політичні в’язні. Там будував шахту. 1 грудня 1952 року після 7 років, 11 місяців, 10 днів утримання під вартою в місцях позбавлення волі Чайка був відправлений на спецпоселення в Красноярський край. Саме там він знайомиться з Ольгою Кравчик, уродженкою Скали-Подільської, теж політично засудженою за зв’язки з УПА.

У 1955 році Чайки вже в статусі подружжя  вперше за довгі роки відвідали Україну, Самбірщину,  батьківщину Івана Михайловича. Після 11 років розлуки мати не впізнала рідного сина. Чайки задумали осідати на Львівщині, та органи наказали їм покинути Західну Україну впродовж 24 годин, коли побачили відповідну відмітку в паспортах прибулих. Чайки знову повертаються в Красноярський край.

Поки Іван та Ольга Чайки вимушено мешкали в Алчевську, батьки почали зводити нову хату, куди й повернулися подружжя Чайків і де проживав до недавніх пір Іван Михайлович з донькою Тетяною (дружина померла у 2006 році). 

Вічна пам’ять учаснику боротьби в рядах УПА Івану Михайловичу Чайці.

 

За матеріалами Оксани Ундерко



« повернутися до списку новин