Робота за сумісництвом
На Ваші прохання,щодо заборони роботи за сумісництвом наші юристи роз’яснюють порядок у відповідності до Постанови КМУ
ВИТЯГ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 3 квітня 1993 р. N 245
Київ
Про роботу за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій
Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про оплату праці" ( 23-92 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
2. Установити, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
{ Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1033 ( 1033-96-п ) від 31.08.96 }
3. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з
відпусткою за основним місцем роботи.
4. Установити, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
