Для громадського обговорення

Дата: 05.06.2019 15:42

Кількість переглядів: 1060

Принципи розробки проектної документації (проекту)

з утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Скала-Подільський парк"

(далі – Парк-пам’ятка)

Розробка проекту утримання та реконструкції парку-пам’ятки буде здійснюватись на основі сучасного інтегрованого підходу до розвитку сельбищних просторів.

Інтегрований та сталий підхід до розвитку простору у населеному пункті характеризується залученням його мешканців та інших зацікавлених сторін на усіх етапах проекту, урахуванням потреб всіх груп населення, екологічністю та гнучкістю рішень з метою покращення умов для життя мешканців селища.

Парк-пам’ятка розглядається як складний природний комплекс, який піддається значному антропогенному впливу.

Основні критерії, що будуть враховані при розробленні проектної документації з утримання та реконструкції парку-пам’ятки

1. Природоохоронний статус парку-пам’ятки. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Скала-Подільський парк" входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Разом з тим парк є частиною середовища селища і його мешканців, у якому об’єднані природні (ландшафтні, біотичні) та культурні (архітектурні, соціальні) компоненти, і є поліфункціональним (багатопрофільним) комплексом, що поєднує природне середовище з культурно-дозвіллєвими об’єктами, призначеними для комфортного відпочинку та розваг відвідуваяів.
2. Сталість рослинного покриву парку-пам’ятки. Забезпечення стабільності рослинного покриву у парку можливе з урахуванням результатів інвентаризації дерев, чагарників, живих огорож та газонів у парку, а також відновлення складу деревних насаджень із збереженням загальної паркової композиції. Сталості паркової рослинності можна досягнути за рахунок заходів щодо покращення якості газонів і клумб, створення живих огорож та багатоярусних насаджень.

Аналіз викликів (проблем), що стоять перед парком-пам’яткою

(SWOT-аналіз)

1.Урбанізація території парку-пам’ятки. Діяльність на території парку дитячого відпочинкового табору «Збруч» та комунального медичного закладу.

2. Деградація території парку-пам’ятки. Невиконання заходів з благоустрою території парку призведе до подальшої деградації паркових насаджень та комплексів.

3. Клітичні та антропогенні навантаження на парк-пам’ятку . Істотна зміна кліматичних екологічних факторів останніх декількох десятиліть. Значний вплив діяльності людей на подальшу деградацію паркової території та насаджень, що відбувається протягом більше як півстоліття.

4. Сезонність та “вузькі“ групи користування. Короткий календар відвідування паркової території, розмежування між групами користувачів, конфліктність перетинів цих груп.

5. Низька адаптованніть парку під усталені практики користування. Незадовільний рівень благоустрою парку через відсутність необхідної інфраструктури та обслуговуючих споруд  .

6. Значна втрата естетичної цінності парку-пам’ятки. Зважаючи на значні зміни, що вже стались за період панування радянської системи в краї, на території парку зберігається загроза втрати естетичної цінності не тільки історичних будівель, але й паркових деревних насаджень.

7. Пороговий вік зелених насаджень. Переважна більшість деревних рослин досягли порогового віку, що є істотною загрозою для їх біологічної стійкості та санітарного стану.

8. Інженерний підхід та невиражена суб’єктивність створення простору. Орієнтація парку на загальне міське користування,

9. Модель розвитку парку-пам’ятки. Територія парку може розглядатись як ресурс для комерційного та земельного використання, без урахування сталого розвитку, балансу використання та оновлення.

Існуючі та змодельовані виклики перед парком у майбутньому приведуть до подальших об’єктивних змін, прояви яких вже присутні на території парку-пам’ятки. 

Очікувані зміни умовно можна інтерпретувати як ризики для розвитку парку-пам’ятки, які необхідно мінімізувати:

1. Розділення території парку. Подальша фрагментація та ізоляція ділянок цілісної території парку, втрата зв’язків та доступності, можливість для тіньової комерціалізації та зміни функціонального призначення.

2. Зниження природоохоронного статусу. Зміна режимів експлуатації ділянок та споруд, , втрата  об’єкта та предмету охорони.

3. Подальша деградація навколишньої території. Відсутність плану розвитку, узгодженого з потребами та запитом територіальної громади.

4. Відсутність програми розвитку парку-пам’ятки та забезпечення управління ним. Парк як частина не функціонуючої чи обмеженої моделі управління, де розвиток території не узгоджується з природоохоронною діяльністю.

5. Відсутність заходів з реконструкції парку, пороговий вік зелених насаджень. Брак ресурсів для відновлення та реконструкції зелених насаджень, необхідність комерціалізації частини території для підтримки благоустрою завдяки інвестиціям приватного бізнесу.

Василь Кузьович

завідувач кафедри, кандидат с.-г. наук, доцент

« повернутися