Податкова служба інформує
Застосування фінансових санкцій під час фактичних перевірок
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що за інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578373.html) згідно п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) припинено мораторій на проведення фактичних перевірок, у т.ч. перевірок щодо дотримання вимог законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема, Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481).
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в якому зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог зазначеного Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
На Тернопільщині сплатили понад 88,4 млн грн «патріотичного» збору
На потреби українського війська платники податків Тернопільської області впродовж першого кварталу 2022 року спрямували до державного бюджету понад 88,4 млн грн військового збору. Надходження платежу перевищили сплату січня-березня минулого року на 11 млн грн або плюс 14 відсотків. Про це повідомив начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
«Вважаю, це – результат відповідальної позиції працедавців нашого краю. Адже навіть у час війни вони гідно оплачуючи роботу своїх працівників, своєчасно перераховують податкові платежі. Відтак держбюджет стабільно отримує кошти для підтримки нашої армії», – констатував очільник податкового відомства Тернопілля.
Лише у березні цього року наші краяни сплатили 29,6 млн грн цього збору. А це на 973 тис. грн більше, ніж минулоріч.
Варто пам’ятати, що лише той, хто працює офіційно й отримує легальні доходи, сплачує відрахування на потреби армії. Так як військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, що виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Відтак платники, які бажають підтримувати армію, повинні дбати про отримання легальних доходів.
Сплачуймо податки та підтримуймо Збройні Сили України та нашу державу!
Придбано основні засоби на спрощеній системі оподаткування: право амортизаційних витрат на загальній системі
Згідно з п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п. п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (п. п. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) вести облік основних засобів з використанням Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 7).
Амортизація основних засобів у разі переходу фізичної особи – підприємця із спрощеної системи на загальну систему оподаткування нараховується з місяця, що настає за місяцем переходу на загальну систему оподаткування та закінчується – з наступного місяця після реалізації (вибуття) або безоплатній передачі об’єктів.
Пунктом 4 П(С)БО 7 визначено, що первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування сума залишкової вартості визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основного засобу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядок її ведення (далі – Порядок).
Облік амортизаційних відрахувань за бажанням платника ведеться окремо за кожним об’єктом та розраховується відповідно до встановленої форми згідно з додатком до Типової форми (розд. ІІІ Порядку).
Підсумкова сума амортизаційних відрахувань за звітний період переноситься з графи 11 додатка до графи 10 Типової форми.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка придбала основні засоби під час перебування на спрощеній системі оподаткування, має право після переходу на загальну систему оподаткування нараховувати амортизацію виходячи із залишкової вартості об’єкта, що визначається на момент переходу на загальну систему оподаткування та включити суму таких відрахувань до складу витрат. При цьому, облік амортизаційних відрахувань за бажанням платника ведеться окремо за кожним об’єктом та розраховується відповідно до встановленої форми згідно з додатком до Типової форми, підсумкове значення графи 11 якого переноситься до графи 10 Типової форми.
Чи завіряти печаткою банку роздруковану електронну квитанцію для підтвердження витрат на податкову знижку
Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.
Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі – Інструкція №22).
Згідно з п. 10.1 глави 10 Інструкції №22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
Пунктом 10.5 глави 10 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:
дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».
Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, – є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
