Громада попрощалася із Русланом Пісецьким
Справжня весна – з цвітінням каштанів, співом пташок – буяє довкола нас. Для Руслана Пісецького вона, на жаль, стала останньою в його житті.Він народився 1 січня 1987 року, зростав у нашому містечку, тут гартувався його характер, тут стартував у виробничі будні. Звідси він у пошуках ліпшого життя відправлявся у різні країни. Тут у нього чимало друзів та родичів.
З початком російської агресії, вірний військовій присязі, у числі перших став на захист Української держави.
Він брав участь у бойових завданнях на Донеччині. Його серце не витримало далеко від дому.
Домовину з прахом Героя доправили до селища 18 травня. Мешканці Скали-Подільської та довколишніх сіл зустріли траурну кавалькаду машин навколішки з квітами та запаленими лампадками. До селищного будинку культури домовину внесли військові побратими Руслана Миколайовича у супроводі священників та рідних, численних знайомих, сусідів та колишніх колег.
19 травня відбувся чин поховання, який здійснили священники Українських церков - православної та греко-католицької . Прощальне слово виголосив Борщівський благочинний о.Іван Яворський. Наш земляк свідомо став до військових лав задля оборони рідної української землі, своєї сім’ї, родини від московських зайд.
-Тож молімося за душі полеглих і тих, хто боронить рідну землю!- закликав благочинний.
У скорботі залишаються батьки, сестра із швагром, племінники, рідні та близькі. Розділяємо з вами біль непоправної втрати.
Небесний Легіон Воїнів Світла поповнився ще одним нашим земляком. Бороніть, хлопці, і надалі нашу землю.
Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають!
Слава Україні!