Громада попрощалася із Юрієм Комосієм.
Рядки офіційного повідомлення Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки скупі та сухі: на 42 році життя відійшов у далекі засвіти солдат однієї з військових частин, що боронять східні рубежі України від ворога, наш земляк з Іванкова Юрій Михайлович Комосій. Його серце перестало битися у лікарні – тіло не витримало фізичного болю від поранень. З початком російської агресії, вірний військовій присязі, у числі перших став на захист Української держави. Він брав участь у бойових завданнях на Донеччині.
Домовину з прахом Героя доправили до рідної домівки 26 червня. Мешканці Іванкова, Гуштинки та довколишніх населених пунктів зустріли траурну процесію навколішки з квітами та запаленими лампадками.
27 червня відбувся чин поховання, який здійснили священники Української греко-католицької церкви під орудою віце - декана Борщівського УГКЦ о. Олега Сушельницького. Він виголосив прощальне слово, акцентувавши увагу на біблійному постулаті: немає більшої любові, ніж любов до друга, побратима, заради яких людина готова віддати власне життя. Юрій Михайлович Комосій своє життя свідомо поклав на вівтар жертовності заради своєї родини, села, краю, усієї України від ворога. Маємо усвідомлювати, що таких воїнів, як Юрій, тисячі; їх буденна важка і небезпечна солдатська робота це і є подвиг в ім’я України. Пам’ятаймо про це щохвилини.
У скорботі залишаються мама, дружина з дочкою, брат і сестра з родинами, близькі та побратими. Розділяємо з вами біль непоправної втрати.
Небесний Легіон Воїнів Світла поповнився ще одним нашим земляком. Бороніть, хлопці, і надалі нашу землю.
Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають!
Слава Україні!
