Шановні краяни!
На жаль, війна в Україні знову нагадала про себе трагічною новиною про загибель воїна-героя, нашого краянина Андрія БИЦЯ. Ще за тиждень до цього Андрій вважався безвісти зниклим. Рідні вірили і сподівалися, що все буде добре. Але згодом прийшла невтішна звістка: Биць Андрій Ігорович, 1985 року народження, вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, загинув 15 вересня 2024 року в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області.
Андрій народився і проживав в Скалі-Подільській, навчався у місцевій школі. Єдиний син у своєї мами, був товариським, комунікабельним, щирим. Згодом одружився. Народилася донечка. Їздив на заробітки за кордон.
Коли рашистська навала пішла війною на українську землю, Андрій добровольцем став на захист Української держави. Він був вправним та відважним воїном, який не один день боронив Україну від московської орди. Відвага та мужність притаманні не кожній людині. Але саме відважні і мужні стають на захист своєї землі свідомо, і свідомо ідуть на смерть вони заради своїх співвітчизників. Саме про таких Героїв, яким і був Андрій Биць, говорив у прощальному слові о.Володимир Стефанко. Проникливо прозвучали його слова про гідність людини, відповідальність, порядність.
Чин поховання здійснили священники церков – православної, греко-католицької. Земляки повинні пам’ятати героїчний вчинок Андрія і дарувати його душі прощення і щиру молитву. Пам’ятаймо про це щохвилини.
У скорботі залишаються мама, дружина з дочкою, рідні, близькі та побратими. Розділяємо з вами біль непоправної втрати. Ваша рана невигойна.
Небесний Легіон Воїнів Світла поповнився ще одним нашим земляком. Бороніть, хлопці, і надалі нашу землю. Герої не вмирають! Вічна їм пам’ять і вічна слава!
