Громада попрощалася з ОЛЕКСАНДРОМ ЧОРПІТОЮ
Третій день великого християнського свята Воскресіння Христового затьмарила страшна звістка про загибель ще одного Героя, патріота, воїна, уродженця нашої громади Олександра Олександровича ЧОРПІТИ.
Він народився 23 червня 1983 року в Скалі-Подільській у багатодітній родині. Навчався у Скала-Подільській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Опісля навчався у Тернопільській академії народного господарства. Тут знайшов свою долю – дружину Ірину, з якою прожив у шлюбі 16 щасливих років. Пробував свої сили у будь-якій справі, його мама померла передчасно - тож діти сім’ї розраховували на власні сили. З раннього дитинства батьки прививали дітям культ праці, добра, взаємодопомоги. Олександр працював оператором пресів у ДП «Дінтер Україна Скала». Мріяв творити, любив природу, з цікавістю ставився до історії України та рідного краю – колекціонував давні речі.
Вірний громадянському обов’язку, з початком російської агресії проти України, влився до її Збройних Сил. Був оптимістом, вірив у правоту боротьби проти загарбників і перемогу. Разом з побратимами боронив територіальну цілісність України на різних напрямах – Миколаївському, Херсонському та Донецькому. Виконуючи бойове завдання щодо оборони України, Олександр Чорпіта загинув 12 квітня 2025 року в районі населеного пункту Преображенка Донецької області. 22 квітня у величне свято його тіло доправили до рідного селища. З квітами, лампадками навколішки його зустріли односельці, священники та церковний хор.
Чин поховання, панахиду за загиблим воїном відслужили священники Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви 23 квітня. У прощальному слові генеральний вікарій Бучацької єпархії УГКЦ отець-мітрат Володимир Заболотний та місцевий парох Василь Германюк особливу увагу акцентували на жертовності, патріотизмі українських воїнів, зокрема Олександра. Гарним прикладом та важливим фактором формування позитивних якостей особистості є виховання у сім’ї Чорпітів. Слова розради не можуть загоїти у серці болючу рану втрати. Нехай полеглий воїн-Герой живе у нашій пам’яті, у наших молитвах за його душу, за душі усіх захисників України, які на вівтар її свободи віддали найцінніше – власне життя.
Траурна процесія під звуки духового оркестру в маєві прапорів та весняних квітів пройшла Скалою -Подільською до храму та місця вічного спочинку.
Висловлюючи слова глибокого співчуття батькові, дружині з дочкою Софійкою,братам та сестрам з родинами, побратимам, друзям у безмірному горі, просимо Господа упокоїти душу нашого Героя, дарувати йому Царство Небесне.
Слава Україні! Героям Слава!
