Громада попрощалася із Олегом ЛЕГОЮ
Він народився 1976 року, зростав у мальовничих Бурдяківцях, тут гартувався його характер, звідси почалося його стежина у доросле життя. Після закінчення школи у рідному селі Олег кваліфікацію здобув у Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі, навчався у Львівській політехніці. Працював у Хмельницькому, тут знайшов свою сім’ю.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, 11 травня 2026 року в районі населеного пункту Калинове Куп'янського району Харківської області, загинув молодший сержант Олег Васильович ЛЕГА.
Домовину з прахом Героя доправили до рідних Бурдяківців 14 травня. Земляки Олега та мешканці довколишніх сіл зустріли траурну процесію навколішки з квітами та запаленими лампадками. До рідної домівки домовину внесли військові побратими воїна-захисника у супроводі рідних, численних знайомих, сусідів та колишніх колег.
15 травня відбувся чин поховання. Його здійснили священники Української греко-католицької церкви на чолі з деканом Борщівського деканату УГКЦ о.Михайлом Грицьковим, за участю ксьондза Римо-католицької церкви в Україні Віктора Голуба. Отець-декан виголосив прощальне слово, у якому, зокрема, наголосив, що полеглий воїн Олег боронив Україну чотири довгих роки. Наш земляк боронив свою сім’ю, родину, кожного з нас від російських агресорів. Він, як і тисячі нинішніх воїнів, ніс достойно – ціною власного життя - естафету патріотизму та мужності, витримки оборонців рідної землі від часів київських князів, українського козацтва, героїв Крут та вояків УПА.
Місцевий парох о. Олег Сушельницький наголосив на тому, що смерть на полі бою забрала сина у матері, чоловіка у дружини , батька – у синів. Олег Васильович мав плани на майбутнє, проте їх втіленню завадив ворог. Тож маємо пам’ятати його жертовність, молитися за його душу, допомагати сім’ї.
У скорботі залишилися мати , дружина з дітьми, рідні, односельці, побратими. Громада розділяє з вами біль непоправної втрати, висловлює щирі співчуття.
До Небесного Легіону Воїнів Світла прямує душа ще одного нашого земляка. Священники разом з присутніми провадили спільну молитву, а у голубій високості кружляв лелека… Хай рідна земля буде Олегові легкою, а Господь відчинить врата Царства Небесного.
Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають!
Слава Україні!
