Щодо оплати праці водіям
Щодо оплати праці водіям
Відділ правового супроводу діяльності ОМС та кадрового забезпечення інформує:
Оплата праці водіїв: беремо до уваги думку Мінсоцполітики
Як відомо, особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку водіїв визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. № 340 (далі — Положення № 340). Його норми поширюються також і на водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Положення № 340 встановлено: водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу.
Ураховуючи, що список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7), керівник відповідного органу може включити посаду водія до цього списку. Так само вважає й Мінсоцполітики.
Додатковим підтвердженням цьому є п. 2 наказу № 77, згідно з яким водіям легкових автомобілів, автобусів, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, установлюється доплата за ненормований робочий день у розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.
Водій місяць не виїжджав: чи бути надбавкам за класність і за ненормований робочий день?
На жаль, такі випадки — не рідкість для бюджетних установ. Це може бути пов’язано не лише з технічними причинами (автомобіль на ремонті), але й з фінансовими (немає грошей на придбання бензину).
Якщо автомобіль з таких причин не буде експлуатуватися тривалий проміжок часу, то щодо водія застосовують один із заходів:
- оформляють простій. Його оплачують із розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки окладу працівника (ч. 1 ст. 113 КЗпП);
- переводять на іншу роботу (за наявності вакантної посади) строком до одного місяця.
У цьому випадку його працю оплачують за «переведеною» посадою, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою (див. лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07). Підкреслимо: кількість переведень упродовж календарного року не обмежена.
Відповідно надбавки за класність і за ненормований робочий день у цих випадках не виплачують.
Проте якщо водій не виїжджав тільки місяць або його частину, але на роботу виходив, — як має бути оплачена його праця? Відповідь на це запитання подана в листі від 19.09.2013 р. № 805/13/155-13.Мінсоцполітики вважає, що в такому випадку надбавки за класність і за ненормований робочий день не встановлюються.
Щодо надбавки за ненормований робочий день, то можемо погодитися з такою думкою. Адже фактично в цей період водій не залучається до праці понад нормальну тривалість робочого часу.
А ось щодо надбавки за класність подискутуємо. Згідно з приміткою 1 додатка 3 до наказу № 77 водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за відпрацьований час. На думку Мінсоцполітики, таким вважається час, упродовж якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом. Фактично відпрацьованим водієм часом вважаються «години, проставлені в табелі обліку робочого часу». Якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, то надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт класність не потрібна.
Тут погодитися з Мінсоцполітики не можемо з таких причин:
- по-перше, посадові обов’язки водія включають не лише водіння автотранспортного засобу, але і його обслуговування: щоденну перевірку технічного стану, забезпечення справності обладнання, роботи з технічного обслуговування тощо. Крім того, згідно з п. 2.1 Положення № 340 час простоїв не з вини водія включається до робочого часу водія. Тому, якщо водій на роботу приходив, але не виїжджав, а виконував іншу роботу, передбачену його посадовими обов’язками або простоював, цей період вважається ним відпрацьованим. При цьому він не перестає бути «класним» водієм;
- по-друге, основою для табелювання є дані про прихід водія на роботу і полишення її, а не інформація про безпосереднє водіння транспортного засобу.
Отже вважаємо, що в такому випадку надбавка за класність має виплачуватися на загальних підставах. Інша справа, якщо водій частину місяця хворів, тоді надбавка за класність буде виплачена пропорційно відпрацьованому часу.
ДОКУМЕНТ, ЩО КОМЕНТУЄТЬСЯ
Про оплату праці водіїв
Міністерства соціальної політики України Лист від 19 вересня 2013 року № 805/13/155-13
Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянув лист, надісланий Управлінням з питань звернень громадян Адміністрації Президента України щодо оплати праці водія в разі простою, і в межах компетенції повідомляє.
Умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів прокуратури, судів та інших органів, затверджені наказом Мінпраці від 02.10.1996 р. № 77 (із змінами).
Згідно з примітками додатка 3 цього наказу водіям передбачено встановлення надбавок за класність: водіям 2-го класу — 10 відсотків, водіям 1-го класу — 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час та доплату у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час за ненормований робочий день.
Виплата водіям автотранспортних засобів надбавки за класність провадиться за час, відпрацьований в якості водія .
Під терміном «час відпрацьований в якості водія» мається на увазі час, протягом якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом.
Якщо водій у робочий час знаходився на роботі, але не виїжджав, тобто не керував автотранспортним засобом, надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт кваліфікація ІІ чи І класу водія не потребується.
Робочий час та час відпочинку водіїв автотранспортних засобів регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340 (зареєстровано у Мін’юсті 14.09.2010 р. за № 811/18106).
Згідно з пунктом 2.10 цього Положення водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі визначається у колективному договорі.
Водіям з ненормованим робочим днем надається у формі компенсації щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.
Фактично відпрацьованим водієм часом вважаються години, проставлені у табелі обліку робочого часу. Якщо водій у робочий час не виїжджав, але знаходився на роботі, зазначені виплати, а саме доплата за ненормований робочий час не здійснюється.,але якщо за своїми функціональними обов’язками перебуває на роботі і готовий виїжджати на виклики (спеціальний транспорт поліції,швидкої,пожежної і інший ), виплати за класність проводяться щомісячно.
